Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
викривати — викрити (кого що виявляти неґативні, злочинні дії / причетність когось до них), розкривати, розкрити, розвінчувати, розвінчати, виявляти, виявити, демаскувати … Словник синонімів української мови
викривати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викриватися — а/ється, недок., ви/критися, иється, док. 1) Викривати себе. 2) тільки недок. Пас. до викривати … Український тлумачний словник
бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… … Український тлумачний словник
бичувати — I у/ю, у/єш, недок., перех. 1) рідко.Бити бичем; взагалі бити, шмагати. 2) перен. Гостро викривати, засуджувати, картати. II у/ю, у/єш, недок. Підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін … Український тлумачний словник
видавати — даю/, дає/ш, недок., ви/дати, дам, даси, док., перех. 1) Давати, відпускати на руки що небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. || Давати що небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або надання. || Передавати кого небудь силою,… … Український тлумачний словник
виказувати — ую, уєш, недок., ви/казати, ажу, ажеш, док., перех. 1) Казати, висловлювати все, що є на думці (перев. неприємне); дорікати. 2) перен. Виявляти, показувати ознаки чого небудь (почуттів, настрою і т. ін.). 3) Видавати, викривати кого небудь,… … Український тлумачний словник
викривальник — а, ч. Той, хто викриває кого , що небудь (див. викривати 1), 2)) … Український тлумачний словник
викривання — я, с. Дія за знач. викривати … Український тлумачний словник
викривач — а/, ч. Той, хто викриває кого , що небудь (див. викривати 1), 2)) … Український тлумачний словник
